Мотивація

Коли потрібен репетитор: думки освітян

Батьки часто вагаються, коли варто звертатися до репетитора, а коли треба просто підтримати дитину вдома. Коли оцінки погіршуються, а впевненість зникає, здається, що додаткові заняття – єдиний вихід. Але освітяни наголошують: іноді дитині потрібен не репетитор, а час, тепло і віра, що вона впорається. В нашій статті ми відверто говоримо про те, коли додаткові заняття справді допомагають, а коли варто зробити паузу і не тиснути на дитину.

Коли потрібен репетитор: думки освітян
Автор: Андрій Морозов
Дата публікації: 07 Листопада 2025
Переглядів: 46
Час прочитання статті: 6 хвилин

Як зрозуміти, що дитині справді потрібен репетитор? Для батьків показником успішності є оцінки. І якщо вони погіршилися, причини можуть бути різними – нудьга на уроках, втрата інтересу до навчання, нерозуміння матеріалу, конфлікти, втома.

У школі програму проходять з відповідним темпом. І не всім дітям вдається утримати цей темп навчання. У результаті виникає прогалина, за нею друга – і поступово формується справжній «сніжний ком» із не до кінця зрозумілих тем, який заважає засвоїти новий матеріал. 

А буває так, що дитина просто перевантажена. І в такому випадку додаткові заняття тільки посилять напруження.

Коли дитині справді потрібен репетитор?

Рішення звернутися до репетитора має бути усвідомленим, а не спонтанним чи «для галочки» («всі наймають, і ми найняли») – адже без зрозумілої причини або конкретної мети навіть найкращі заняття не принесуть користі.

Репетитор для школярів дійсно потрібен тоді, коли дитина системно не розуміє матеріал або пропустила фундаментальні теми, на яких базується подальше навчання. Наприклад, учень не розуміє принцип дії дробів, не вміє працювати з відсотками чи плутається у частинах мови. Без відновлення цих основ дитині буде дедалі важче рухатися вперед. Наші викладачі наголошують: «Якщо дитина плутається в основних темах: дроби, відсотки, рівняння. Не варто чекати, що само мине».

Ще одна важлива причина – втрата впевненості у собі. Коли дитина відчуває, що «не тягне», вона починає уникати уроків, приховує оцінки, або каже: «Я просто дурна». У таких ситуаціях репетитор не лише пояснить складну тему, а й допоможе повернути віру у власні сили. Після кількох вдалих занять дитина починає мислити інакше: «Я можу розібратися!». Саме цей момент і є справжнім результатом.

Також варто звернутися до фахівця, якщо дитина змінила школу або освітню програму. Нове середовище, новий темп, інший підхід вчителів – все це може вибити з рівноваги навіть старанного учня. Кілька індивідуальних занять допоможуть адаптуватися, зняти напругу і повернути впевненість.

Отже, репетитор справді потрібен тоді, коли:

  • дитина не розуміє матеріал і накопичує прогалини;
  • втратила впевненість у власних силах;
  • змінила школу або освітнє середовище;
  • потребує індивідуального підходу.

Репетитор – це не «швидка допомога для оцінок», а партнер, який допомагає дитині відновити рівновагу, розуміння й віру у свої можливості.

Коли додаткові заняття допоможуть, а коли – ні

Іноді батьки шукають репетитора від безсилля: оцінки погіршуються, дитина замикається, уроки перетворюються на стрес.

Додаткові заняття допомагають, коли школяр має прогалини у знаннях, потребує іншого способу пояснення чи більш спокійного темпу. У такій ситуації досвідчений педагог пояснює по-іншому, допомагає відновити логіку та повернути інтерес до предмета. Через кілька занять дитина раптом починає розуміти те, що здавалося безнадійним, і впевненість повертається разом з інтересом.

Додаткові уроки стають у пригоді й тоді, коли попереду важливі іспити, контрольні чи олімпіади. Репетитор допоможе структурувати знання, навчить працювати з тестами, розподіляти час, уникати паніки. Для багатьох дітей це ще й можливість відчути спокій: хтось поруч, хто підтримає і підкаже.

Буває, що дитина розуміє матеріал, але губиться під час контрольної – тоді варто працювати не з теорією, а з емоціями: навчити спокою, впевненості, самоконтролю.

Головне – пам’ятати: додаткові заняття ефективні лише тоді, коли дитина всередині готова до співпраці. Якщо вона сама просить допомоги або відкрито зізнається, що щось важко – це найкращий момент діяти. Але тут варто додати: так, дитина має зізнатися, що потребує підтримки, проте саме мама має допомогти їй це усвідомити. Чуда не трапляється – сама дитина рідко приходить і каже про проблему. Саме уважність і розмова з батьківського боку допомагають вивести її на відвертість. Бо бажання вчитися не можна нав’язати, але його можна розбудити, якщо поруч є той, хто розуміє і підтримує.

Головне – пам’ятати: додаткові заняття ефективні лише тоді, коли дитина сама проявляє зацікавленість. Якщо вона  просить допомоги або відкрито зізнається, що щось важко – це найкращий момент діяти. Але ж чуда на трапляється – часто дитина просто не може зізнатися у своїй розгубленості. Тому саме мама стає тією, хто помічає тривогу, починає розмову і допомагає знайти слова. Бо бажання вчитися народжується не зі страху, а з довіри й любові.

Коли репетитор – не вихід

Не кожна ситуація потребує додаткових занять. Іноді батьки бачать, що дитина втомилася, і помилково сприймають це як лінощі. Насправді ж виснаження – не сигнал шукати репетитора, а знак, що дитині потрібен відпочинок.

Якщо дитина перевтомлена, не має внутрішнього ресурсу чи просто хоче відпочити – додаткові заняття не принесуть користі. Коли навчання сприймається як тиск, мозок блокує сприйняття, і навіть найкращий педагог не зможе допомогти. Інколи краще зробити паузу, ніж гнатися за оцінками.

Результату не буде і тоді, коли ініціатива йде лише від батьків. Дитина має розуміти, навіщо їй додаткові заняття. Якщо її змушують, користі не буде, бо внутрішня мотивація не з’явиться.Але іноді достатньо просто спробувати – один цікавий урок, добрий педагог, новий спосіб пояснення – і ставлення може поступово змінитися. 

Ще одна поширена ситуація – очікування швидких результатів. Коли родина хоче, щоб за два тижні учень став відмінником, це створює тиск і на дитину, і на педагога. У таких випадках важливіше змінити ставлення, а не шукати нового репетитора.

Важливо! Усім дітям потрібне не тільки пояснення теми, а відчуття підтримки. Коли поруч є дорослі, які не сварять за помилки, а допомагають їх зрозуміти та виправити, дитина перестає боятися пробувати. Вона бачить, що знання – це не про ідеальність, а про шлях.

Як же знайти «свого» викладача?

Перше питання, яке виникає у мами, коли вона вирішуєте звернутись по допомогу: «А до кого саме?». Можна довго шукати «того самого» репетитора – запитувати у знайомих, читати відгуки, переглядати оголошення. Але головне – не ім’я, а підхід. Важливо, щоб викладач умів зрозуміло пояснювати, чув дитину і створював атмосферу, де учню хочеться вчитися. У онлайн-школі «Піфагор» саме таких викладачів ми об’єднали в команду. Вони не просто «підтягують оцінки», а вміють повернути інтерес до предмета і впевненість у своїх силах. Це те, що відрізняє наших викладачів від звичайних репетиторів, для яких навчання дітей – це просто «додаткова зайнятість».

Дуже важливо сформулювати мету занять «підготуватися до контрольної», «підтягнути тему», «навчитися писати твори без страху». Коли мета зрозуміла всім, навчання стає спільною справою.

Зверніть увагу на емоційну атмосферу. Дитина після уроку має виходити не виснаженою, а трохи щасливішою. Вона має починати говорити фрази «тепер я розумію» або «мені навіть сподобалось». Саме ці слова – найкращий показник правильного вибору.

І головне – жоден педагог не знає вашу дитину краще, ніж ви. І саме тому найцінніше, що може зробити мама, – це почути. Почути, коли дитина каже: «Я не розумію», або просто мовчить. Бо за цими словами стоїть прохання про підтримку, а не про оцінку.

Не бійтеся шукати допомогу, якщо відчуваєте, що дитина губиться. В онлайн-школі «Піфагор» ми часто бачимо, як змінюється дитина, коли поруч з’являється той, хто вірить у неї. Ми створили атмосферу, де дитина не боїться запитувати, де складне стає цікавим, а навчання – природною частиною життя. Запишіться на безкоштовний урок, на якому досвідчений викладач визначить рівень знань та підкаже, що робити для бажаних результатів.

Також ми підготували для вас корисний файл, в якому зібрали:

  • поради для батьків, які допоможуть відповісти на питання «чи потрібен моїй дитині репетитор?»;
  • міні-тест, якій допоможе зрозуміти, чи потрібні школяру додаткові заняття;
  • на що звернути увагу, обираючи педагога для позакласних занять;
  • 4 міфи про додаткові заняття та їх розвінчення;
  • навели декілька альтернатив додатковим заняттям.
porady-dlya-batkiv

Завантажуйте файл – нехай він стане вашим маленьким орієнтиром у навчальних питаннях. 

Наскільки вам була корисна стаття?

Поширені запитання

Як зрозуміти, що дитині справді потрібні додаткові заняття?
Зверніть увагу не лише на оцінки, а на емоції. Якщо дитина каже: «Я не розумію» або «Мені страшно на уроці» – це сигнал, що їй потрібна допомога. А якщо вона просто втомлена, краще спершу дати відпочити.
Чи можна починати додаткові заняття, якщо дитина проти?
Ні, примус не працює. Почніть із розмови – спитайте, що саме складно, що лякає. Іноді достатньо змінити спосіб пояснення або зменшити навантаження, щоб дитина сама захотіла спробувати. Можливо, у неї просто не було гарного досвіду з навчанням раніше, тому вона насторожено ставиться до ідеї. На нашому пробному уроці дитина зможе відчути, що навчання буває іншим – спокійним, зрозумілим і без тиску.
Як обрати кращого викладача?
Не шукайте найрозумнішого – шукайте «свого». У онлайн-школі «Піфагор» ми віримо: найкращий викладач – це той, поруч із яким дитина не боїться помилятися. Саме з цього починається справжній прогрес – коли дитина відчуває, що її розуміють і підтримують. <a href="https://pifagor-school.com.ua/new-math/" target="_blank" rel="noopener noreferrer">Запишіться на безкоштовний пробний урок</a>, на якому викладач визначить рівень знань вашої дитини, знайде прогалини, та підкаже, що робити для отримання бажаних результатів.
Як не перетворити додаткові заняття на тиск?
Не контролюйте кожну дрібницю. Питайте не про оцінки, а про відчуття: «Що нового дізнався?», «Що сьогодні було цікаво?». Коли дитина відчуває довіру, навчання стає її власним шляхом, а не змаганням.
школа піфагор
Зміст