Курси англійської мови
Онлайн-курси англійської мови для дітей в онлайн-школі Піфагор Онлайн-уроки з англійської мови для школярів Структурована програма, тести та підтримка викладача.
dilennya-na-nul_-hto-cze-zaboronyv-i-chomu-matematyka-tut-ni-do-chogo-—-bonusnyj-putivnyk-·-pifagor_compressed-1.pdf
P.S: Стаття вийшла дещо об’ємнішою(враховуючи різний рівень обізнаності людей в цій темі і кількість всіх нюансів), ніж планувалося, і місцями може здатися трохи «душною» через математичні пояснення та терміни. Проте за кожним із них стоїть цікава ідея, яка допомагає подивитися на звичне шкільне правило під іншим кутом. Тож запасайтеся терпінням – обіцяємо, що нуль не такий страшний, як здається!
Уявіть: ви сидите в класі. Звичайний урок математики, на дошці приклади, у зошиті вже кілька розв’язаних завдань. Учитель пише:
12 : 3 = 4
Усе очевидно. Потім:
12 : 2 = 6
Теж зрозуміло. А тепер учитель пише новий приклад:
12 : 0 = ?
– На нуль ділити не можна! – упевнено відповідає хтось із класу.
Знайома ситуація? Мабуть, більшість із нас чула цю фразу ще в молодших класах і продовжує чути її досі. Вона настільки міцно засіла в голові, що ми навіть не замислюємося над її змістом. Запам’ятали правило – і рухаємося далі.
Але чи справді наша звична відповідь правильна?
Не поспішайте обурюватися.
Відкладіть свої пальчики від клавіатури, дорогі батьки, учні і особливо, любі колеги математики – профільні й непрофільні…
Ми не збираємося стверджувати, що результатом ділення на нуль може бути якесь звичайне число. І річ зовсім не в тому, чи є така дія «дозволеною».
Проблема глибша: фраза «на нуль ділити не можна» подає математичний факт так, ніби йдеться про певну заборону, якої потрібно просто дотримуватися.
Але в математиці справа не в чиємусь дозволі.
У звичайній арифметиці ділення на нуль не визначене, і для цього є конкретна математична причина.
Так, уже можна відкривати кватирку – зараз буде трішки душно.
Адже якщо «не можна», то хто заборонив? Математики зібралися на таємне засідання й вирішили, що нуль – це занадто небезпечний дільник?
Чи, можливо, ми просто неправильно описуємо те, що відбувається?
Спробуймо розібратися. І почнімо з того, що на перший погляд здається абсолютно очевидним.

Почнімо з головного: математика нічого не «забороняє» в юридичному сенсі. Вона визначає операції та їхні результати в межах певної математичної системи.
У множині дійсних чисел ℝ [1], з якою ми працюємо в школі, ділення на нуль не визначене. У множині комплексних чисел ℂ [2], яку вивчають далі, ситуація така сама.
Звернімо увагу на формулювання:
Ділення на нуль не визначене, а не заборонене.
І це не просто гра словами. Різниця в тому, що «заборонене» натякає на встановлену заборону, тоді як «не визначене» описує математичну ситуацію: у межах цієї системи діленню на нуль не відповідає визначена частка.
І це не просто гра словами чи моя математична прискіпливість. Щоб побачити, у чому саме причина, згадаймо, що означає ділення.
Наприклад, 12 : 3 = 4, тому що 3 · 4 = 12.
Фактично, ділення відповідає на запитання: яке число треба помножити на дільник, щоб отримати ділене?
Тепер спробуймо застосувати ту саму логіку до 12 : 0.
Якби 12 : 0 = x, то мало б виконуватися 0 · x = 12.
Але нуль, помножений на будь-яке число, дає нуль. Отримати 12 неможливо.
Отже, такого числа не існує.
А тепер інша ситуація: 0 : 0 = x.
Тоді 0 · x = 0.
І ось тут сюрприз: рівність виконується для будь-якого x! Підійдуть 1, 7, – 100 і взагалі будь-яке число.
Отже, маємо дві різні ситуації: для 12 : 0 не існує числа, яке підійшло б; для 0 : 0 підходить будь-яке число. В обох випадках немає визначеної частки, але причини різні.
І ні, це не означає, що 0 : 0 дорівнює всім числам одночасно. Не поспішайте святкувати: математика ще не дозволила вам стати мільйонером, поділивши нуль на нуль.

А тепер – для найрозумніших і для тих, хто вже приготувався вигукнути: «А от я чув, що на нуль таки можна ділити!»

І знаєте що? У певному сенсі ви маєте рацію. Але не поспішайте святкувати перемогу.
У деяких математичних конструкціях справді вводять особливі правила. Наприклад, у розширеній комплексній площині [3] додають спеціальну точку – нескінченність, яка є результатом ділення числа на 0. z : 0 = ∞ (Але z не 0) . А теорія кілець [4] вивчає різні алгебраїчні структури, але сама по собі жодного загального дозволу ділити на нуль не дає, хоча дає можливість визначити результат ділення числа на 0.
Та не поспішайте святкувати перемогу! Це не означає, що тепер усі звичні правила працюють як раніше. Наприклад, 0/0 не отримує звичайного визначеного значення.
Є ще й границі [5]. Можливо, ви чули, що коли ми ділимо на число, яке наближається до нуля, результат може прямувати до нескінченності. Адже чим менше число, на яке ми ділимо, тим більшим стає результат. Але це не означає, що саме ділення на нуль дорівнює нескінченності.
Далі буде трохи душно, адже цю тему вивчає математичний аналіз. Наприклад, розгляньмо вираз 1/x. Коли x наближається до нуля справа (0,1; 0,01; 0,001…), значення виразу стають дедалі більшими й прямують до +∞. А коли x наближається до нуля зліва (-0,1; -0,01; -0,001…), значення виразу стають дедалі від’ємнішими й прямують до -∞.
Зверніть увагу: в обох випадках x залишається відмінним від нуля. Ми отримуємо два протилежні результати залежно від того, з якого боку наближаємося до нуля. А за “Критерієм існування двосторонньої границі”, раз результати різні – то і конкретного результату немає.

Тож так, у математиці є цікаві нюанси. Але ми не збираємося читати університетський курс. Наша мета простіша – зрозуміти, чому в звичайній арифметиці ділення на нуль не визначене.
І звісно ж, враховуючи, що статтю можуть читати різні по “обізнаності” люди – зачепити все основне…
Запишіть дитину на безкоштовний пробний урок — викладач визначить рівень і підкаже, з чого почати.
Здавалося б, яка різниця – сказати «на нуль ділити не можна» чи «ділення на нуль не визначене»? Різниця не лише в словах. Перше формулювання може створити враження, ніби математика встановила довільну заборону. Друге описує сам математичний факт.
Чому це важливо? Тому що точне формулювання не підміняє математичний факт уявною забороною. Воно дозволяє пояснити, що саме відбувається: для 5/0 не існує числа, яке після множення на нуль дасть 5, а для 0/0 немає єдиного результату.
І воно допомагає не плутати звичайну арифметику зі спеціальними математичними конструкціями, у яких можуть діяти інші правила.
Зрештою, ми ж не хочемо, щоб учні лише запам’ятовували фрази й повторювали їх, не розуміючи змісту. Ми хочемо, щоб вони могли пояснити, чому так, а не інакше.
Тож наступного разу замість категоричного «На нуль ділити не можна!» спробуйте сказати точніше: «У звичайній арифметиці ділення на нуль не визначене. І ось чому…»
Бо мета математичної освіти – не лише навчити правильної відповіді, а й допомогти зрозуміти, чому вона правильна.
[1] Дійсні числа (ℝ) – це всі числа, які можна зобразити точками на числовій прямій: натуральні, цілі, дробові, ірраціональні тощо.
[2] Комплексні числа (ℂ) – ширша множина чисел вигляді a + bi, де a і b – дійсні числа, а i^2 = -1. У звичайній арифметиці ділення на нуль не визначене в обох множинах.
[3] Розширена комплексна площина – це комплексна площина, доповнена однією точкою, яку позначають ∞. У деяких операціях із цією точкою використовують спеціальні правила. Проте це не означає, що ділення на нуль стає звичайною арифметичною операцією: зокрема, 0/0 залишається невизначеним.
[4] Кільце – це алгебраїчна структура з операціями додавання та множення, які задовольняють певні властивості. Не в кожному кільці визначено ділення, а наявність операції множення не означає, що можна ділити на будь-який елемент. І що ділення дасть визначений результат, але є можливість визначити.
[5] Границя описує поведінку функції, коли її аргумент наближається до певного значення. Вона не обов’язково дорівнює значенню функції в цій точці й може існувати навіть тоді, коли функція в самій точці не визначена.
[1] Дійсні числа (ℝ) – це всі числа, які можна позначити точками на числовій прямій. До них належать натуральні числа (1, 2, 3, …), цілі числа (…, -2, -1, 0, 1, 2, …), дроби (наприклад, 1/2, -3/4, 5/1) та ірраціональні числа, які неможливо точно записати звичайним дробом (наприклад, √2 або π). Простіше кажучи, це всі числа, які можна розмістити на числовій прямій.
[2] Комплексні числа (ℂ) – це числа вигляду a + bi, де a і b – дійсні числа, а i – особливе число, квадрат якого дорівнює -1. Наприклад, 3 + 2i – комплексне число. Комплексні числа охоплюють усі дійсні числа й дають змогу розв’язувати рівняння на кшталт x² = -1, яке не має розв’язків серед дійсних чисел. Проте навіть у множині комплексних чисел ділення на нуль не визначене.
[3] Розширена комплексна площина – це комплексна площина, до якої додають ще одну особливу точку, позначену символом ∞ (нескінченність). У цій математичній моделі для деяких дій із нескінченністю діють спеціальні правила. Однак це не означає, що звичайне ділення на нуль стає можливим: зокрема, 0/0 і в цій моделі не має визначеного значення.
[4] Кільце – це поняття з вищої математики, яке описує числа або інші математичні об’єкти, з якими можна додавати, віднімати й множити за певними правилами. Наприклад, цілі числа утворюють кільце: їх можна додавати, віднімати й множити, але результат ділення двох цілих чисел не завжди буде цілим числом. Сам факт, що числа можна множити, не означає, що їх можна ділити одне на одне в усіх випадках. Зокрема, теорія кілець не визначеє ділення на нуль за загальним правилом. Але з певними обмеженнями може визначити результат такої дії.
[5] Границя показує, до чого наближається значення виразу, коли змінна наближається до певного числа. Наприклад, коли x наближається до нуля справа, значення 1/x необмежено зростають, а коли зліва – необмежено зменшуються. При цьому x не дорівнює нулю. Отже, границя описує поведінку виразу поблизу певної точки, а не обов’язково його значення в самій точці.
1. Marecek L., Anthony-Smith M., Mathis A. H. Intermediate Algebra 2e. Houston, TX : OpenStax, 2020. Section 1.5: Properties of Real Numbers.
2. Strang G., Herman E. Calculus. Volume 1. Houston, TX : OpenStax, 2016. Section 2.2: The Limit of a Function.
3. Рудавський Ю. К., Понеділок Г. В., Бобик І. О., Ватаманюк О. З., Дрогомирецька Х. Т., Рибицька О. М., Слюсарчук О. З. Математичний аналіз : навчальний посібник. Львів : Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2002. 308 с.
4. Гольдберг А. А., Шеремета М. М., Заболоцький М. В., Скасків О. Б. Комплексний аналіз. Львів : Афіша, 2008. 203 с.
5. Tsamir P., Sheffer R. Concrete and formal arguments: The case of division by zero. Mathematics Education Research Journal. 2000. Vol. 12, No. 2. P. 92–106.
6. Jankvist U. T., Niss M. The naughty nought: students’ difficulties with zero. Mathematics Education Research Journal. 2025.
Онлайн-курси англійської мови для дітей в онлайн-школі Піфагор Онлайн-уроки з англійської мови для школярів Структурована програма, тести та підтримка викладача.
Онлайн-курси математики для школярів в онлайн-школі Піфагор Онлайн-уроки математики для школярів Практика, тренувальні тести та підтримка викладача.
Запишіться на коротку консультацію, і ми допоможемо підібрати ключ до мотивації вашого школяра.